Цвітуть символи Києва - гіркокаштани

Всім відомо, що "каштани - символи Києва". Вони і в піснях, і на Київських тортах... І взагалі, багато по місту цих дерев. Але, насправді, справжня назва цього дерева - гіркокаштан або кінський каштан. А каштани справжні - не такі показні дерева, що використовуються у плодівництві деяких країн. У Києві каштани теж є але мало, наприклад - у ботсаду.

На фото нижче - каштани розпускаються на фоні квітучих гіркокаштанів.У період цвітіння гіркокаштанам нема конкуренції, проте в період дозрівання плодів каштани не менш декоративні, хоча і значно нижчі розмірами.
Так що, "символ Києва - кінський каштан". Не звучить, зате правда )))

Цвітуть орхідеї

Травень - час розквіту багатьох квіткових рослин, в т. ч. орхідей.
В Україні є дивовижна місцевість - "орхідне поле", де на площі 90 га Кінбурнського п-ва (Миколаївська обл.) густо зростають пальчатокорінники серед піщано-степової рослинності.
З початку травня першим розцвітає Orchis morio (на фото нижче), за ним, дещо пізніше - інші види.
Поруч можна побачити класичну степову рослину - ковилу (дніпровську).

Про небезпеки для орхідного поля можна прочитати тут.

В цей же час розпочинають цвітіння і венерині черевички - найкрасивіша серед наших орхідей.

На жаль, у наш час, орхідеї продовжують по-хижацьки знищуватись. Так, орхідне поле, уже в проекті розпайоване і навіть існує план зведення на ньому котеджного селища...

Пухнастодубовий ліс у Вінницькому Придністров"ї

В ході вивчення флори Ямпільського Придністров'я у 2009 р. вдалося відвідати один із лісових масивів на корінному березі Дністра. Для цього урочища в минулому наводився Дуб пухнастий. Виявилось, що у цьому лісі дійсно збереглася невелика еконіша, зайнята цією рідкісною в Україні деревною породою. А ще в цьому урочищі ростуть і інші рідкісні види рослин, в т. ч. - з Червоної книги України, дивовижно красива та різноманітні природа. Восени пухнастодубові дерева не поспішають скидати листяМолода особина Дуба пухнастого Холодок кільчастий виростає до 5 - 6 м, тримаючись за стовбури чагарів і дерев Такий краєвид сміливо можна називати "Маленьким Кримом"

Попереду - нові знахідки, а дане урочище першочергово потребує заповідання.

В майбутньому постараюсь більш детально розказати про природу цього лісового масиву.

Цвітіння Горицвіту весняного на осипах

Горицвіт весняний - цінна декоративна та лікарська рослина флори України. Біологія цього виду добре вивчена в усіх відношеннях.
Ми виявили ряд невідомих раніше популяцій горицвіту на півдні Вінниччини. І помітили, що на схилах, вкритих осипним карбонатним грунтом легкого складу (спостереження зроблено в межах Мурафських товтр), особини горицвіту часто розкривають перші квіти на рівні грунту, не чекаючи появи квітконосів. Останні з"являються через кілька днів, припіднімаючи перші квіти над поверхнею грунту. У рослин же з рівних місцезростань квіти розкриваються переважно на уже кількохсантиметрових квітконосах, на котрих є і перші листочки.
Звичайно, це лише невелике спостереження. А відбувається подібне затримання у розвитку зелених пагонів через рухомість грунтового шару та поступове заглиблення кореневої шийки рослини. Це явище можна розглядати як прояв пристосування до несприятливих умов існування, хоча саме на подібних схилах у долинах рік горицвіт весняний продовжує зберігатися на півдні Вінниччини.
Зазначимо,що в літературі умови існування рослин на рухомих грунтах висвітлені недостатньо, хоча тут ще можна знайти немало цікавого і нового.

Шиндер О.І. Географічне поширення та умови місцезростань Adonis vernalis L. (Ranunculaceae Juss.) на території Мурафських товтр // Інтродукція рослин. – 2008. – №3. – С. 29-33.

Жарновець уже в Національному ботанічному саду

Жарновець віничковий (Sarothamnus scoparia) - чудовий чагарник із родини Бобових. Всього до роду входить близько 12 середземоморських видів. Саме цей серед них - найбільш поширений. На Україні він зрідка зустрічається в Закарпатті, Поділлі, західному Поліссі та Криму. Росте переважно на галявинах та у розріджених деревостанах, часто на піщаних грунтах. Є думка, що в Україну цей вид був занесений німецькими солдатами під час війни. Проте з часів видання 6-го тому Флори України ареал виду дещо поширився на схід. Із-за рідкісності раніше жарновець був занесений до Червоної книги РС.

Відзначається Жарновець віничковий надзвичайною декоративністю. Його пагони та молоді гілки протягом року не міняють зеленого кольору (таку особливість має ще Керрія японська з Розоцвітих) і, відповідно, листя рослини багато не потребують, тож цей чагарник чимось нагадує хвойні рослини. Одна з народних назв рослини - хвощівник - підкреслює його своєрідний вигляд. Особливо декоративний жарновець в період цвітіння в кінці весни, коли молоді пагони густо вкриваються яскраво-жовтими квітами. Рослина ніби горить, перетворена на "жар". Використання цього куща в озелененні як альттернатива хвойним - справа майбутнього.
Інші корисні властивості жарновця - придатність його для вироблення віників та лікарські якості. В Києві зрідка можна зустріти в"язки пагонів з нього на базарах.
Ще одна цікава особливість жарновця - при пошкодженні пагони виділяють слабкий але досить приємний своєріжний запах

В травні цього року мені в складі експедиції пощастило побувати в житомирських лісах під час цвітіння азалії. Лісник показав нам і дивовижну галявину на місці рубки, котра повністю заросла жарновцем.
Враження від цього відкриття були настільки великими, що зав. відділом природної флори НБС спорядив восени наступну експедицію за саджанцями жарновця.

А це та ж галявина але в кінці жовтня.

Накопані саджанці жарновцю тепер висаджено в НБС. Ця посадка виявилась однією з найпомітніших в ботсаду за останні роки - ділянка одразу змінила свій вигляд.

А на фото нижче - жарновець в околицях Качі Севастопольського округу (напевно, штучне насадження).

Спроба плагіату

Дізнався сьогодні, що на теренах Юанету вже тривалий час існує повноцінний сайт Природа України. Не хочеться займатись плагіатом, тож доведеться змінити назву блогу.

Заповідна Вінниччина. Фотоетюди

Протягом вегетаційного сезону 2009 р. в рамках держзамовлення проводився інвентаризаційний опис заповідних об’єктів Вінницької області. Мною виконувалось вивчення фітосозологічного складу заповідних територій: рідкісні види, рослинні угруповання, лікарські види, стан ботанічних пам"яток природи. За весну-літо відвідано багато красивих і дивовижних місць, пройдено сотні кілометрів східноподільських доріг та доріжок...

Чарівний краєвид відкривається з Бронницького парку на Дністро. На другому березі - Придністров’я. Напівгірський ландшафт місцевості нагадує Кримські краєвиди. У нас часто полюбляють порівнювати гарні урочища з Швейцарією. А я назвав би цей ландшафт Малим Кримом. Бронницький парк (він розділяє територію з дитячим санаторієм) доглянутий і приємний. Якщо в майбутньому його збагатять екзотичними видами дерев - він з успіхом претендуватиме на звання одного з кращих в області.

Урочище Княгиня в Піщанському р-ні - один з небагатьох осередків видової різноманітності в регіоні. Бурачок муровий на товтрових скелях урочища в розквіті.

Інший осередок біорізноманіття - Бритавський заказник. Зараз він входить до складу Південноподільського регіонального парку. За деякими оцінками в Бритавському лісовому масиві росте до 200 видів рослин, в т. ч. багато рідкісних. Один із них - Зозулинець шоломоносний (Orchis militaris L.).

Величезні плантації утворює в Бритавському лісництві Підсніжник звичайний.

В Бритавському лісі на самій західній точці ареалу росте і чудово почувається ряст Маршалів.

Біля Бритавки залишилось багато майже не зачеплених господарчою діяльністю лучно-степових куточків. На одному із них - росте Сон великий. В майбутньому ця ділянка стане заповідною.

Майже карпатські краєвиди утворюють прамовисні гранітні скелі з обох боків р. Мурафа в Чернівецькому р-ні. Ця територія знаходиться в заповідному режимі (заказник "Мурафа") і є теж осередком регіонального біорізноманіття.

Одне з кількох місцезростань рідкісного в області сукулента - Молодила руського.Папороті в гранітному каньйоні р. Мурафа. Багатоніжка звичайна, Пухирник ламкий, Аспленій волосовидний - всі вони рідкісні в області. А от Аспленій муровий на місцевих гранітах непомічений, хоча є досить звичайним видом вапнякових відслонень Мурафських товтр за 15-20 км на схід.

Печіночниця звичайна кольору весняного неба - досить рідкісна в області рослина. На сході вінниччини вона взагалі не трапляється.

Бруслина карликова (Euonimus nana L.) - релікт, що залишився в подільських лісах з дольодовикового теплого періоду. Це сланкий півкущик, що цвіте дуже рідко і взагалі не плодоносить. Локально продовжує вегетативно розмножуватися в тих ділянках, де залишився з давніх часів. В майбутньому завдання ботаніків - поширювати вегетативним шляхом цей півкущик на нових ділянках.

Порічки альпійські рідко можна зустріти у східноподільських лісах. Один з локалітетів знаходиться в Сестринівській дачі (Козятинський р-н).

Тут же - величезні плантації Барвінку малого, що зранку виблискує в променях ранкового сонця.

На Східному Поділлі зустрічається 5-6 видів глоду. Це небагато порівняно з числом 26 для всієї України. Але розрізнити їх з впевненістю зможе тільки спеціаліст. Глід кривочашечковий вирізняється опушеними гіпантіями (несправжні плодики), квітконіжками та краями листкової пластинки.

Величезними свічками підіймаються ввись вівкові липи та дуби в П'ятничанському лісі. Одноіменний заказник охоплює лише невелику частину цього багатого на рідкісні види масиву.

А деякі заповідні об'єкти, нажаль, виявляються сумнівними. Зокрема, навряд чи варто охороняти молоді насадження горіхів - у лісах. Горіхи, без сумніву, цінні породи, але вони заносні, кліматичні умови України часто скорочують їх вік, крім того, горіх досить легкий у культурі рід. Один із антиприкладів - пам'ятка природи "Горішина" в Вінницькому р-ні. З часу заповідання (1984 р.) на ділянці піднявся густий підріст граба, знищивши практично повністю культуру Горіха чорного.

Поруч з Вінницею можна побачити "Одинокий дуб" віком близько 500 років. Патріарх втратив багато скелетних гілок але ще живе і, будемо сподіватися, нарахує ще не одну сотню років, а може і тисячу!

Тендітно підіймається вгору ще слабке молоде суцвіття Коручки темно-червоної. Ця рослина отримала назву за антоціановий відтінок всіх частин.

Її близький родич - Коручка широколиста - значно поширеніша в лісах Східного Поділля. Цю орхідею можна зустріти практично в кожному масиві Вінниччини. На освітлених ділянках її квіти стають бурувато-пурпуровими. На багатих грунтах П'ятничанського лісу коручка широколиста досягає більше більша 1 метра в висоту.

Рідкісний для Східного Поділля дубовий ліс орляковий можна зустріти в Буго-Деснянському заказнику загальнодержавного значення.

Тут же росте костяниця - трав'янистий родич малини зі смачними і корисними плодами.

В Цибулівському лісництві (Тростянецький р-н) на території заказника "Гайдамацька балка" в загорожі вирощують вепрів.

Красивий краєвид відкривається з ботанічного урочища "Лиса гора" поблизу с. Яланець Бершадського р-ну.

З боку високі крутосхили дійсно мають вигляд окремого пагорба.

Цікаве походження назви ботанічного заказника "Курочка" в с. Збараж Козятинського р-ну. З висоти пташиного польоту викривлений ставок дійсно нагадує силует півня.

Клокичка периста - чи не єдиний вид з Червоної книги України, котрий штучно висаджують у лісництвах.