В Національному ботанічному саду цвітуть магнолії, бузки, сакура, гіркокаштани і черемха

Кінець квітня - травень - час, коли ботанічний сад на Печерську відвідує найбільша кількість мешканців і гостей Києва. Саме в цей час у саду одночасно поєднується цвітіння бузків у найкрасивішому сиренгарії світу та екзотичних магнолій і сакур. Крім того, цвіте багато інших декоративних рослин.

 

Цього року весняне тепло наступило дуже рано, що внесло свої поправки у феноритми природи. Цвітіння більшості рослин наступило на 7 - 10 днів раніше, ніж зазвичай. 

Так, рожевоквітучі магнолії уже відцвітають.

 

  Зате, сиренгарій нині входить у апогей свого розквіту. У ньому зібрано понад 20 видів і понад100 культиварів бузку. У ботанічному саду на Печерську до цього часу зберігається найстаріший бузок України, котрому близько 100 років.

 В розпалі цвітіння сакур. Ці красивоквітучі дерева по-науковому називаються черешня дрібнозалозиста. Алеї сакур в ботанічному саду - другі за кількістю дерев у Києві (після парку Кіото)

 Букет магнолій, бузків і сакур вдало доповнюють квітучі черемхи, ...

... гіркокаштани, ...

... та яблуні Недзвецького

Природа і Шевченко: публікації

Ідея проведення виставки "Природа у творчості Шевченка" виявилася плідною і експонати, виставлені на ній, зацікавили багатьох відвідувачів.
Звичайно, багатьох цікавить, як можна ознайомитися із першоджерелами, в яких висвітлені ті чи інші огляди образотворчого здобутку Кобзаря. З метою популяризації натуралістичного аспекту творчості Шевченка у цьому пості зібрано кілька наукових і науково-популярних публікацій:
Берко. Ботаніко-тропеїчний аналіз поетичних творів Кобзаря Т. Шевченка
Берко. Ботанічний аспект мистецької творчості Т. Шевченка
Дорошкевич. Природа в поезії Шевченка
Левицька. Символ дерева в образотворчості Шевченка
Попов. Шевченко і Гумбольдт
Смик, Капустян, Іоніцой. Рослинний світ України у творах Тараса Шевченка. 1999.

Ці праці можна скачати одним архівом (4,7 Мб).

Навели лад у київському Криму

В останній день березня у Національному ботанічному саду провели загальносадівський суботник. Працювали на ботаніко-географічній ділянці Крим, де прибирали сміття і виносили хмиз та сухостій у долині природного струмка Омелютинки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдяки спільним зусиллям уже за кілька годин ділянка набула значно привабливішого вигляду. Загалом, робота пройшла у дружній і веселій атмосфері.

Презентація Природа у творчості Шевченка

Для проведення одноіменної виставки було створено презентаційні матеріали, 

частина яких представлені нижче

 Уже висохло Аральське море, а його краєвиди у первозданному вигляді увіковічнив Т.Г.Шевченко на своїх картинах. На одному із його малюнків зображенокаспійського тигра, котрий нині уже зник.

Дивовижними і загадковими зобразив Т.Г. Шевченко гори Каратау, 

перебуваючи у геологічній розвідковій експедиції

 Священне дерево казахів у поемі та на картині руки Кобзаря - 

символ глибокого екологічного роздуму

 В ході підготовки презентацій було зроблено і відкриття. Здається, знайшовся дуб, що позував для картини Т.Шевченка "Дерево". І знаходиться він на території 

Національного ботанічного саду

 

  Черкаськими краєзнавцями знайдено і дерево, про яке Кобзар написав вірш "Тече вода з-під явора...". Неодноразово ця назва згадується у творах Т.Шевченка і ще донедавна ботаніки-шевченкознавці слідом за словниками розуміли під цією назвою клен-явір. Та чомусь ніхто не звертав уваги на те, що клен - дерево посухостійке і не росте там, де "тече вода". Але на Черкащині явором у народі називають осокір - типове дерево, що росте по долинах і вздовж річок. Якщо ж проаналізувати вірші Т.Шевченка, то складається враження, що поет під назвою "явір" згадує у різних своїх творах то одне, то інше ці дерева - залежно від поставленої мети.

 Згадує Т.Шевченко і загальновідомі красивоквітучі рослини, всіляко використовуючи їх для міфологічного і поетичного  висвітлення певних персонажів

Виставка Природа у творчості Т.Г. Шевченка

У Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАНУ відбулося урочисте відкриття виставки "Природа у творчості Т.Г. Шевченка", присвяченої 200-річчю із дня народження Кобзаря. На відкритті, що відбулося 11 березня, були присутні Заступник голови Печерської РДА А. Федоренко, Голова Президії УТОП В. Шевчук, головний редактор "Літературної України" С.Козак, дирекція Національного ботанічного саду, директор Ботанічного музею НАНУ В.Новосад, завідуючий геологічним музеєм КГРТ В. Прокопець та інші поважні гості. Проводив церемонію відкриття зав. відділу природної флори ботанічного саду В.Мельник. Для гостей було проведено концерт струнного ансамблю "Вишиванка".  

Ідея виставки - представити маловідомий для широкого загалу природничий аспект образотворчого мистецтва великого Кобзаря Т.Г. Шевченка.

 

У творах і на картинах Т.Г.Шевченка згадується понад 90 різних видів рослин - як українських, так і іноземних. Тож, значну площу експозиції займають гербарні аркуші з рослинами, представленими у віршах і повістях Кобзаря разом із відповідними цитатами.

  

Центральною частиною експозиції є презентаційні матеріали, на яких представлено різні періоди і аспекти життя і творчості Т.Шевченка, що стосуються оспівування ним природи і рослин.

 

 

 

 Не оминули на відкритті і жорстку тему ворожої окупації України російськими загарбниками. Так, на обкладинці екологічного календаря "Шевченко і природа" зображено відому картину Кобзаря "Циганка-ворожка". Її емоційний посил передається у нерішучому погляді дівчини-україни, котра ніби з надією дивиться у бік Європи, а в цей час зла циганка-росія пророкує і манить дівчину назад у царство тьми.

Не менш пророчими були і слова Кобзаря про 

"... діти молодії

Чорнилом политі,

Московською блекотою...

Заглушені!"

 Саме цими, трішки сумними нотами, і завершилась офіційна частина.

Відмітимо, що хоча виставка і не хизується розмахом, проте її експозиції привертають увагу і пропонують здійснити уявну мандрівку разом із Т. Шевченком по просторах України, степах Середньої Азії та горах Каратау, відкриваючи для себе нового, раніше невідомого Кобзаря - співця природи.
Виставка "Природа у творчості Т.Г. Шевченка" відкрита для відвідування щоденно з 10.00 до 16.00 у корпусі №6 Національного ботанічного саду. Вхід безкоштовний.

Що таке червона рута

Всім відома пісня "Червона рута" але далеко не всі знають яка рослина мається на увазі.
Загалом, існує 2 найбільш поширених версії.
1. Червона рута - це східнокарпатський рододендрон (на фото нижче). Щоправда, рослина ця дуже рідкісна і в часи написання пісні (та і зараз) мало кому була відома. Тим більше навряд чи розумно шукати ці квіти вечорами високо в горах



2. Червона рута - це монарда. Рослина загалом широко поширена по квітниках і значно більше підходить під цей епітет.



Але насправді не обидві вищеназвані рослини мались на увазі у пісні. Згадаймо: "... Червону руту не шукай вечорами...". Тобто, "не шукай" руту з червоними квітами. А рута - народна рослина, лише квіти у неї жовті (на фото нижче)



Таким чином, червона рута як і цвіт папороті - неіснуючі речі. Ще зауважимо, що красива пісня названа не зовсім вдало.
Спасибі Собку В.Г. за інформацію!

Цвіте каштан - 06.16

Каштани цвітуть відносно пізно - на початку літа, вже після відцвітання гіркокаштанів. За декоративністю каштани, звичайно, поступаються гіркокаштанам звичайному і м'ясо-червоному але значно декоративніші, наприклад, за гіркокаштан голий.

На фото нижче - каштан під час цвітіння