Навели лад у київському Криму

В останній день березня у Національному ботанічному саду провели загальносадівський суботник. Працювали на ботаніко-географічній ділянці Крим, де прибирали сміття і виносили хмиз та сухостій у долині природного струмка Омелютинки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдяки спільним зусиллям уже за кілька годин ділянка набула значно привабливішого вигляду. Загалом, робота пройшла у дружній і веселій атмосфері.

Презентація Природа у творчості Шевченка

Для проведення одноіменної виставки було створено презентаційні матеріали, 

частина яких представлені нижче

 Уже висохло Аральське море, а його краєвиди у первозданному вигляді увіковічнив Т.Г.Шевченко на своїх картинах. На одному із його малюнків зображенокаспійського тигра, котрий нині уже зник.

Дивовижними і загадковими зобразив Т.Г. Шевченко гори Каратау, 

перебуваючи у геологічній розвідковій експедиції

 Священне дерево казахів у поемі та на картині руки Кобзаря - 

символ глибокого екологічного роздуму

 В ході підготовки презентацій було зроблено і відкриття. Здається, знайшовся дуб, що позував для картини Т.Шевченка "Дерево". І знаходиться він на території 

Національного ботанічного саду

 

  Черкаськими краєзнавцями знайдено і дерево, про яке Кобзар написав вірш "Тече вода з-під явора...". Неодноразово ця назва згадується у творах Т.Шевченка і ще донедавна ботаніки-шевченкознавці слідом за словниками розуміли під цією назвою клен-явір. Та чомусь ніхто не звертав уваги на те, що клен - дерево посухостійке і не росте там, де "тече вода". Але на Черкащині явором у народі називають осокір - типове дерево, що росте по долинах і вздовж річок. Якщо ж проаналізувати вірші Т.Шевченка, то складається враження, що поет під назвою "явір" згадує у різних своїх творах то одне, то інше ці дерева - залежно від поставленої мети.

 Згадує Т.Шевченко і загальновідомі красивоквітучі рослини, всіляко використовуючи їх для міфологічного і поетичного  висвітлення певних персонажів

Виставка Природа у творчості Т.Г. Шевченка

У Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАНУ відбулося урочисте відкриття виставки "Природа у творчості Т.Г. Шевченка", присвяченої 200-річчю із дня народження Кобзаря. На відкритті, що відбулося 11 березня, були присутні Заступник голови Печерської РДА А. Федоренко, Голова Президії УТОП В. Шевчук, головний редактор "Літературної України" С.Козак, дирекція Національного ботанічного саду, директор Ботанічного музею НАНУ В.Новосад, завідуючий геологічним музеєм КГРТ В. Прокопець та інші поважні гості. Проводив церемонію відкриття зав. відділу природної флори ботанічного саду В.Мельник. Для гостей було проведено концерт струнного ансамблю "Вишиванка".  

Ідея виставки - представити маловідомий для широкого загалу природничий аспект образотворчого мистецтва великого Кобзаря Т.Г. Шевченка.

 

У творах і на картинах Т.Г.Шевченка згадується понад 90 різних видів рослин - як українських, так і іноземних. Тож, значну площу експозиції займають гербарні аркуші з рослинами, представленими у віршах і повістях Кобзаря разом із відповідними цитатами.

  

Центральною частиною експозиції є презентаційні матеріали, на яких представлено різні періоди і аспекти життя і творчості Т.Шевченка, що стосуються оспівування ним природи і рослин.

 

 

 

 Не оминули на відкритті і жорстку тему ворожої окупації України російськими загарбниками. Так, на обкладинці екологічного календаря "Шевченко і природа" зображено відому картину Кобзаря "Циганка-ворожка". Її емоційний посил передається у нерішучому погляді дівчини-україни, котра ніби з надією дивиться у бік Європи, а в цей час зла циганка-росія пророкує і манить дівчину назад у царство тьми.

Не менш пророчими були і слова Кобзаря про 

"... діти молодії

Чорнилом политі,

Московською блекотою...

Заглушені!"

 Саме цими, трішки сумними нотами, і завершилась офіційна частина.

Відмітимо, що хоча виставка і не хизується розмахом, проте її експозиції привертають увагу і пропонують здійснити уявну мандрівку разом із Т. Шевченком по просторах України, степах Середньої Азії та горах Каратау, відкриваючи для себе нового, раніше невідомого Кобзаря - співця природи.
Виставка "Природа у творчості Т.Г. Шевченка" відкрита для відвідування щоденно з 10.00 до 16.00 у корпусі №6 Національного ботанічного саду. Вхід безкоштовний.

Що таке червона рута

Всім відома пісня "Червона рута" але далеко не всі знають яка рослина мається на увазі.
Загалом, існує 2 найбільш поширених версії.
1. Червона рута - це східнокарпатський рододендрон (на фото нижче). Щоправда, рослина ця дуже рідкісна і в часи написання пісні (та і зараз) мало кому була відома. Тим більше навряд чи розумно шукати ці квіти вечорами високо в горах



2. Червона рута - це монарда. Рослина загалом широко поширена по квітниках і значно більше підходить під цей епітет.



Але насправді не обидві вищеназвані рослини мались на увазі у пісні. Згадаймо: "... Червону руту не шукай вечорами...". Тобто, "не шукай" руту з червоними квітами. А рута - народна рослина, лише квіти у неї жовті (на фото нижче)



Таким чином, червона рута як і цвіт папороті - неіснуючі речі. Ще зауважимо, що красива пісня названа не зовсім вдало.
Спасибі Собку В.Г. за інформацію!

Цвіте каштан - 06.16

Каштани цвітуть відносно пізно - на початку літа, вже після відцвітання гіркокаштанів. За декоративністю каштани, звичайно, поступаються гіркокаштанам звичайному і м'ясо-червоному але значно декоративніші, наприклад, за гіркокаштан голий.

На фото нижче - каштан під час цвітіння

Цвітуть символи Києва - гіркокаштани

Всім відомо, що "каштани - символи Києва". Вони і в піснях, і на Київських тортах... І взагалі, багато по місту цих дерев. Але, насправді, справжня назва цього дерева - гіркокаштан або кінський каштан. А каштани справжні - не такі показні дерева, що використовуються у плодівництві деяких країн. У Києві каштани теж є але мало, наприклад - у ботсаду.

На фото нижче - каштани розпускаються на фоні квітучих гіркокаштанів.У період цвітіння гіркокаштанам нема конкуренції, проте в період дозрівання плодів каштани не менш декоративні, хоча і значно нижчі розмірами.
Так що, "символ Києва - кінський каштан". Не звучить, зате правда )))

Цвітуть орхідеї

Травень - час розквіту багатьох квіткових рослин, в т. ч. орхідей.
В Україні є дивовижна місцевість - "орхідне поле", де на площі 90 га Кінбурнського п-ва (Миколаївська обл.) густо зростають пальчатокорінники серед піщано-степової рослинності.
З початку травня першим розцвітає Orchis morio (на фото нижче), за ним, дещо пізніше - інші види.
Поруч можна побачити класичну степову рослину - ковилу (дніпровську).

Про небезпеки для орхідного поля можна прочитати тут.

В цей же час розпочинають цвітіння і венерині черевички - найкрасивіша серед наших орхідей.

На жаль, у наш час, орхідеї продовжують по-хижацьки знищуватись. Так, орхідне поле, уже в проекті розпайоване і навіть існує план зведення на ньому котеджного селища...