Швидке закривання суцвіть у відкасника (Carlina cirsioides)

Як і всім організмам рослинам також притаманні рухи але вони у переважаючій більшості довготривалі і непомітні за звичайних умов. Швидкі рухи - як складання листків у мімози чи рух тичинок у барбариса - рідкісні винятки у царстві флори. 

В той же час, зрідка зустрічаються випадки сповільнених але помітних рухів рослин. Один із таких - закриття кошиків у відкасника осотовидного під час дощування. В природі це захисна реакція від намочування квітів під час дощу.

Інтервал між світлинами нижче - дещо більше хвилини.

Дика орхідея в Національному ботанічному саду - Epipactis helleborine

В рамках дослідження спонтанної флори Національного ботанічного саду на його території виявлено невелику популяцію Epipactis helleborine природного походження

 

 

Як і всі дикоростучі орхідеї України коручку широколисту занесено до Червоної книги України. В Києві цей вид уже відомо в  кількох оселищах, зокрема, в Голосіївському лісі. Проте, на території Національного ботанічного саду (Печерськ) це - перший аборигенний червонокнижний вид, зростання якого підтверджено.
Особливості нововиявленої популяції є нетипові умови місцезростання - надлишок вологи навесні і пересихання з ущільненням піщаного субстрату влітку. Через це квітучі особини коручки виглядають дуже кволими - в кілька разів меншими. ніж у типових оселищах

Самооборона природи

Один із головних кроків до охорони природи - заповідання конкретних територій. Справа ця державної ваги, але часто невдячна і в багатьох випадках пробуксовує і нічим не закінчується. Проте, є непоодинокі випадки, коли місцеві громади беруть охорону природних куточків чи об'єктів у свої руки, уникаючи при цьому бюрократичних процедур офіційного заповідання.

Одна із таких територій - урочище Сонна поляна, розташоване в околицях с. Стіна Томашпільського р-ну на Вінниччині. Тут на площі кілька гектарів зростає велика кількість рідкісної рослини - сону великого. При дорозі стоїть попереджувальний щит, хоча це урочище не включене до офіційного переліку заповідних територій.

Інший приклад подібної позитивної ініціативи - оголошення заповідними кількох вікових дерев на території Національного ботанічного саду (що на Печерську). Тема старих дерев і їх заповідання нині в моді але багато їх продовжують до цього часу перебувати на межі знищення.

 Яскравим прикладом екологічної  ініціативи знизу є участь вінничан у догляді за мальовничими прибузькими ландшафтами Саборівського лісу. Це місце - хороший рекреаційний куточок для відпочинку і гарного проведення часу, та щей знаходиться безпосередньо поруч міста. Місцеві мешканці слідкують за чистотою території і про недопустимість її засмічення нагадують попереджувальні знаки.

 

 

В Національному ботанічному саду цвітуть магнолії, бузки, сакура, гіркокаштани і черемха

Кінець квітня - травень - час, коли ботанічний сад на Печерську відвідує найбільша кількість мешканців і гостей Києва. Саме в цей час у саду одночасно поєднується цвітіння бузків у найкрасивішому сиренгарії світу та екзотичних магнолій і сакур. Крім того, цвіте багато інших декоративних рослин.

 

Цього року весняне тепло наступило дуже рано, що внесло свої поправки у феноритми природи. Цвітіння більшості рослин наступило на 7 - 10 днів раніше, ніж зазвичай. 

Так, рожевоквітучі магнолії уже відцвітають.

 

  Зате, сиренгарій нині входить у апогей свого розквіту. У ньому зібрано понад 20 видів і понад100 культиварів бузку. У ботанічному саду на Печерську до цього часу зберігається найстаріший бузок України, котрому близько 100 років.

 В розпалі цвітіння сакур. Ці красивоквітучі дерева по-науковому називаються черешня дрібнозалозиста. Алеї сакур в ботанічному саду - другі за кількістю дерев у Києві (після парку Кіото)

 Букет магнолій, бузків і сакур вдало доповнюють квітучі черемхи, ...

... гіркокаштани, ...

... та яблуні Недзвецького

Природа і Шевченко: публікації

Ідея проведення виставки "Природа у творчості Шевченка" виявилася плідною і експонати, виставлені на ній, зацікавили багатьох відвідувачів.
Звичайно, багатьох цікавить, як можна ознайомитися із першоджерелами, в яких висвітлені ті чи інші огляди образотворчого здобутку Кобзаря. З метою популяризації натуралістичного аспекту творчості Шевченка у цьому пості зібрано кілька наукових і науково-популярних публікацій:
Берко. Ботаніко-тропеїчний аналіз поетичних творів Кобзаря Т. Шевченка
Берко. Ботанічний аспект мистецької творчості Т. Шевченка
Дорошкевич. Природа в поезії Шевченка
Левицька. Символ дерева в образотворчості Шевченка
Попов. Шевченко і Гумбольдт
Смик, Капустян, Іоніцой. Рослинний світ України у творах Тараса Шевченка. 1999.

Ці праці можна скачати одним архівом (4,7 Мб).

Навели лад у київському Криму

В останній день березня у Національному ботанічному саду провели загальносадівський суботник. Працювали на ботаніко-географічній ділянці Крим, де прибирали сміття і виносили хмиз та сухостій у долині природного струмка Омелютинки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдяки спільним зусиллям уже за кілька годин ділянка набула значно привабливішого вигляду. Загалом, робота пройшла у дружній і веселій атмосфері.

Презентація Природа у творчості Шевченка

Для проведення одноіменної виставки було створено презентаційні матеріали, 

частина яких представлені нижче

 Уже висохло Аральське море, а його краєвиди у первозданному вигляді увіковічнив Т.Г.Шевченко на своїх картинах. На одному із його малюнків зображенокаспійського тигра, котрий нині уже зник.

Дивовижними і загадковими зобразив Т.Г. Шевченко гори Каратау, 

перебуваючи у геологічній розвідковій експедиції

 Священне дерево казахів у поемі та на картині руки Кобзаря - 

символ глибокого екологічного роздуму

 В ході підготовки презентацій було зроблено і відкриття. Здається, знайшовся дуб, що позував для картини Т.Шевченка "Дерево". І знаходиться він на території 

Національного ботанічного саду

 

  Черкаськими краєзнавцями знайдено і дерево, про яке Кобзар написав вірш "Тече вода з-під явора...". Неодноразово ця назва згадується у творах Т.Шевченка і ще донедавна ботаніки-шевченкознавці слідом за словниками розуміли під цією назвою клен-явір. Та чомусь ніхто не звертав уваги на те, що клен - дерево посухостійке і не росте там, де "тече вода". Але на Черкащині явором у народі називають осокір - типове дерево, що росте по долинах і вздовж річок. Якщо ж проаналізувати вірші Т.Шевченка, то складається враження, що поет під назвою "явір" згадує у різних своїх творах то одне, то інше ці дерева - залежно від поставленої мети.

 Згадує Т.Шевченко і загальновідомі красивоквітучі рослини, всіляко використовуючи їх для міфологічного і поетичного  висвітлення певних персонажів