Рослини з Червоної книги на Мурафських товтрах

Мурафські товтри (Східноподільські товтри) - один із товтрових кряжів, що пролягає від р. Рів у Жмеринському р-ні Вінницької області до с. Загнітків Кодимського р-ну Одеської області і гирла р. Кам"янка в Придністровській республіці. Це специфічне геологічне утворення Сарматського віку - залишок рифового бар"єру в теплому сарматському морі. На відміну від Західноподільських (Подільських) та Прут-Дністровських товтр, що височіють окремими горбами над навколишньою місцевістю, Мурафські товтри виходять на поверхню лише по долинах річок, тому формують менш виразний товтровий ландшафт. Однак. нещодавно, ці товтри були виділені в окремий фізико-географічний район. Щоправда, до останнього часу вони були недостатньо досліджені. В результаті наших досліджень флори Мурафських товтр (2007-2009) картина геологічних виходів їх стала більш чіткою. Але це тема окремої публікації. Флористичний покрив Мурафських товтр в результаті антропічного впливу зазнав непоправних змін, в результаті чого природний рослинний покрив регіону представлений лише на незначній площі залишками умовно природних лісів (первинні ліси становлять за площею 7-9% території регіону) та по важкодоступних для господарської діяльності схилах долин і балок (1-2%). В цілому флора Мурафських товтр включає понад 1132 види (станом на 2018 р.). Раритетна її фракція велика і включає понад 130 видів.

Pulsatilla grandis (Сон великий) - вид з міжнародним созологічним статусом. На Мурафських товтрах виявлено кілька його місцезнаходжень в Піщанському та Томашпільському р-нах

Pulsatilla pratensis (Сон лучний) - досить поширений вид у південній частині регіону.

Euphorbia valdevillosocarpa (Молочай несправжньоволохатоплодий) - рідкісний бессарабський  ендемічний таксон. В Україні відомо кілька локалітетів у Східному Поділлі та Бессарабії. Спорадично поширений у Піщанському і Ямпільському районах. У широкому розумінні цей вид є варіацією більш широкого волино-подільського ендеміка - Euphorbia volhynensis.

Viola alba (Фіалка біла) - в східноподільській частині ареалу виявлено кілька локалітетів у Піщанському р-ні

Staphillea pinnata (Клокичка периста) - декоративний реліктовий чагарник. На Вінниччині місцеві лісництва давно використовують клокичку в лісових культурах. На Мурафських товтрах виявлено кілька популяцій виду в Піщанському та Шаргородському р-нах - як природних так і інтродукованих. Вдалий досвід впровадження клокички в лісові культури на Східному Поділлі підтверджує ідею повернення рідкісних та зникаючих видів у місця їх природного зростання

Scopolia carniolica (Скополія карніолійська) - зрідка зустрічається в окремих лісових масивах

Crocus reticulatus (Крокус сітчастий) - досить поширений в Україні лісостеповий ранньовесняний вид. Однак у Східному Поділлі він перебуває на західній межі ареалу. Ряд нових місцезнаходжень в Крижопільському та Піщанському р-нах Вінниччини та Кодимському р-ні Одещщини значно доповнюють загальну картину поширення виду

Lilium martagon (Лілія лісова)

Tulipa biebersteinii (= Tulipa quercetorum, Тюльпан лісовий) - поширений переважно на Сході України та Правобережному лісостеповому Придніпров"ї. Виявлене нами місцезнаходження в Піщанському р-ні - найбільш західне в Україні (за останніми відомостями ще один локалітет виду виявлено на Буковині). Популяція виду в комплексній пам"ятці природи Урочище Княгиня займає площу близько 2 га

Galanthus nivalis (Підсніжник білосніжний) - найбільш поширений на Мурафських товтрах вид з червоної книги України. В північній частині регіону масово зустрічається у всіх лісництвах, а в південній - в окремих кварталах грабових дібров

Allium ursinum (Цибуля ведмежа). На Мурафських товтрах відомо багато чисельних популяцій в північній їх частині, на межі ареалу

Neottia nidus-avis (Гніздівка звичайна) - розсіяно зустрічається в лісових масивах по всій території товтр

Dactylhoriza incarnata (Пальчатокорінник м"ясочервоний) - зустрічається на вологих луках в Жмеринському р-ні

Epipactis purpurata (Коручка пурпурова) - зрідка зустрічається в лісових масивах

Epipactis helleborine (Коручка широколиста) - досить звичайний вид в лісових масивах Мурафських товтр і прилеглих регіонів

Cephalanthera damasonium (Булатка великоквіткова) - рідкісний на Вінниччині вид. Новий локалітет виявлено на околиці смт Вапнярка Томашпільського р-ну

Stipa capillata (Ковила волосиста) - досить поширений вид в південній частині регіону по відкритих степових ділянках

Stipa pennata (Ковила периста) - відомо лише кілька невеликих популяцій на території Мурафських товтр

 Флористичний жарт - знахідка популяції нарцису білого на березі р. Рів у Барському р-ні. Компактність популяції та залишки садильних ям переконливо свідчать про інтродукційну ініціативу місцевого населення

Жовтоазалієві ліси Житомирського Полісся

2009.05.25-30. науковці відділу природної флори Національного ботанічного саду спорядили експедицію на Житомирське Полісся, де вони проводили дослідження у соснових лісах жовтоазалієвих.
Азалія жовта (= Рододендрон жовтий) (Rhododendron ponticum L.) - рідкісний лісовий листопадний кущ. Поширений переважно на Кавказі та північній частині Малої Азії. Досить значні площі займає в острівному місцезнаходженні, віддаленому від Кавказького на 1000 км, що має назву "Поліський острів" (північно-східна частина Рівненської і північно-західна частина Житомирської областей. Одиничні знахідки виду відомі з Польщі та південної Білорусі.
В Поліському острові часто утворює суцільні зарості на болотистих грунтах, які в період цвітіння (травень) вкривають сосновий ліс яскраво-жовтим вогнищем, а повітря наповнюється солодким запаморочливим ароматом. Місцеві жителі майже зневажливо називають цей кущ "дряпоштаном". А між іншим, азалія жовта - корисна рослина. Це надзвичайно декоративний чагарник. У нашій флорі йому немає рівних по декоративності, тож не даремно його ввели в культуру, незважаючи на його вибагливість до вологи та грунтів. Крім того, квіти азалії жовтої використовують у парфюмерній промисловості. В минулому населення Житомирського Полісся на замовлення французьких підприємств заготовляло значні обсяги сировини азалії в природі. А ще азалія жовта - оруйна, лікарська та дубильна рослина.
Більше про корисні властивості азалії можна дізнатися тут.
Нижче розміщено фотографії Rhododendron ponticum L. з Городницького лісництва (Новоград-Волинський р-н Житомирської обл.)

Явлення образу на дереві в Крижополі - 2009.04.07

В Крижополі - райцентрі Вінницької області - ввечері 2 квітня 2009 (четвер) сталося "диво" - на зрізі горіха по вулиці Халтурній (це справді назва вулиці) проявився образ, прийнятий мешканцями міста за церковноіконний святий лик.
Коротко історія така. Знаходиться старий горіх у дворі пожилої жінки. Її син восени зрізав велику всихаючу гілку, що виходила на дорогу. 2 квітня діти гралися поблизу у м"яча. М"яч упав біля горіха. Діти підбігли і побачили на зрізі малюнок. Вони розказали про це батькам. Наступного дня вже весь Крижопіль шумів про "диво". Новина швидко поширилась в інші райони, Вінницю. Почали виникати розповіді про світіння образу, про те, що незрячій жінці привидівся образ святої Марії, про вогненну кулю тощо. По першій інформації з телефону в облгазеті "33 канал" написали відповідну замітку. Щоправда, потім на місце виїхав кореспондент і наступна стаття була значно об"єктивнішою. Там же вміщено і мій короткий коментар - я якраз перебував у відрядженні на Вінниччині і приїхав подивитись на явище в той час, коли там знаходився кореспондент "33 каналу". В цей час біля дерева була черга - чоловік 25 - яка постійно змінювалась. Люди хрестилися і цілували образ. Дехто недовірливо пожимав плечами. При мені сусідка пояснювала, що нічого не світилося. Інші бабусі доводили, що світилася гілка і з неї ішли іскри вночі, і показували на ту гілку. У напрямі пальців одна з гілок дерева була перев"язана новорічним блискучим дощем. Нижче подаю фотографії з місця події.
То що ж все-таки сталося? Відповідь проста - на початку весни у дерев відбувається сокорух. Протягом зими великі зрізи на деревах можуть не підсихати повністю. Кореневий розчин протік під потужним тиском на поверхню зрізу і почав стікати по ньому вздовж річних кілець, формуючи малюнок. Правду кажучи, він дійсно нагадує людський силует. Його сформувало випадкове поєднання живих і мертвих тканин. Ліве око образу - це серцевина гілки. До речі, схожість з образом святої Марії з малюком на руках - чисто суб"єктивне рішення. Особисто для мене, атеїста, при певних ракурсах крижопольский малюнок дійсно нагадує іконний образ. Я показував його фотографії знайомим, серед них є і віруючі, - так більшість не знаходить достовірної схожості з іконним образом. Одним словом, це питання вірування і світогляду людини.

Подібне явище сталось нещодавно і в Полтавській області. Його появу висвітлило багато Інтернет-ресурсів.

А один із молодіжних сайтів подав чудову підбірку "Святой образ там, где его не ждали" з 43 фотографіями. Цікаво, що б сказали церковники після їх перегляду?

Сріблясті хмари над Києвом - 2009.06.21

Сьогодні мені знову пощастило спостерігати сріблясті хмари с фотоапаратом в руках. Вони мали іншу структуру, ніж учора і займали до 40 % небесної півсфери. Максимум видимості припав на 22.30-22.45. На першій фотографії (22.17) хмари зафіксовано в середній північній частині неба. Перевагою цього спостереження є те, що вони сфотографовані майже знизу, в перпендикулярному напрямі до їх площини і добре помітна їх структура. Однак, в цій ділянці неба фони мали невисоку яскравість на фоні небесної блакиті.

Наступні фотографії - хмари над горизонтом у період максимальної яскравості.

Сріблясті хмари над Києвом - 2009.06.20

Сьогодні ввечері мені пощастило спостерігати і зафіксувати над вечірнім Києвом сріблясті хмари. В 22.25 я вийшов на вулицю у напрямі магазину. За деревами появилось чисте вечірнє небо, на якому світилися ці хмари. Я одразу кинувся за фотоапаратом. В цілому спостерігав їх з 22.25 до 23.10. Фотографії робив на експозиції 2 - 13 с, світлочутливість 100 - 400. Протягом 30 хвилин структура хмар поступово змінювалася, а їх найбільш яскрава частина все більше схилялася до горизонту.
Сріблясті хмари ще не вивчене повністю явище. Їх спостерігають переважно в літні місяці в середніх широтах (45-60 град). Виникають вони у мезосфері на висотах 70-95 км. Україні своїм георозміщенням пощастило і ми теж можемо спостерігати час від часу це явище.

Гроза в Києві - 2009.06.07

7 червня над Києвом розгулялася гроза. Мені вдалося сфотографувати деякі блискавки.
Фотоапарат - Олімпус SP560UZ. Експ. 15 с. Чутливість 50.

Найвищий ліс України

26 травня 2009 я разом з іншими співробітниками відділу природної флори Національного ботанічного саду побував у найвищому чи принаймні одному з найвищих лісів України. Знаходиться він у Дзержинському лісництві (Новоград-Волинський р-н Житомирської обл.).
Перший ярус розрідженого деревостану складають дерева модрини європейської. Вік їх 140 і 170 років. Кілька років тому стався вітровал, котрий значно прорідив велетенські дерева. Лісничий виміряв рулеткою одне з дерев - 57 м. Можна припустити, що на разі у кварталі присутні і 60-метрові дерева. Слід за модриною підтягується і сосна (візуально - до 45 м) та дуб звичайний (до 35 м), а також інші лісові культури.
Нині у цьому кварталі створено генетичний резерват, тож він під надійною охороною!