Різноманітна Україна

Що таке червона рута

2011-07-22T01:44:00.000-07:00

Всім відома пісня "Червона рута" але далеко не всі знають яка рослина мається на увазі.
Загалом, існує 2 найбільш поширених версії.
1. Червона рута - це східнокарпатський рододендрон (на фото нижче). Щоправда, рослина ця дуже рідкісна і в часи написання пісні (та і зараз) мало кому була відома. Тим більше навряд чи розумно шукати ці квіти вечорами високо в горах

2. Червона рута - це монарда. Рослина загалом широко поширена по квітниках і значно більше підходить під цей епітет.

Але насправді не обидві вищеназвані рослини мались на увазі у пісні. Згадаймо: "... Червону руту не шукай вечорами...". Тобто, "не шукай" руту з червоними квітами. А рута - народна рослина, лише квіти у неї жовті (на фото нижче)

Таким чином, червона рута як і цвіт папороті - неіснуючі речі. Ще зауважимо, що красива пісня названа не зовсім вдало.
Спасибі Собку В.Г. за інформацію!

Цвіте каштан - 06.16

2011-07-22T01:39:00.000-07:00

Каштани цвітуть відносно пізно - на початку літа, вже після відцвітання гіркокаштанів. За декоративністю каштани, звичайно, поступаються гіркокаштанам звичайному і м'ясо-червоному але значно декоративніші, наприклад, за гіркокаштан голий.

На фото нижче - каштан під час цвітіння

Цвітуть символи Києва - гіркокаштани

2011-05-19T08:27:00.001-07:00

Всім відомо, що "каштани - символи Києва". Вони і в піснях, і на Київських тортах... І взагалі, багато по місту цих дерев. Але, насправді, справжня назва цього дерева - гіркокаштан або кінський каштан. А каштани справжні - не такі показні дерева, що використовуються у плодівництві деяких країн. У Києві каштани теж є але мало, наприклад - у ботсаду.

На фото нижче - каштани розпускаються на фоні квітучих гіркокаштанів.У період цвітіння гіркокаштанам нема конкуренції, проте в період дозрівання плодів каштани не менш декоративні, хоча і значно нижчі розмірами.
Так що, "символ Києва - кінський каштан". Не звучить, зате правда )))

Цвітуть орхідеї

2011-05-19T07:38:00.000-07:00

Травень - час розквіту багатьох квіткових рослин, в т. ч. орхідей.
В Україні є дивовижна місцевість - "орхідне поле", де на площі 90 га Кінбурнського п-ва (Миколаївська обл.) густо зростають пальчатокорінники серед піщано-степової рослинності.
З початку травня першим розцвітає Orchis morio (на фото нижче), за ним, дещо пізніше - інші види.
Поруч можна побачити класичну степову рослину - ковилу (дніпровську).

Про небезпеки для орхідного поля можна прочитати тут.

В цей же час розпочинають цвітіння і венерині черевички - найкрасивіша серед наших орхідей.

На жаль, у наш час, орхідеї продовжують по-хижацьки знищуватись. Так, орхідне поле, уже в проекті розпайоване і навіть існує план зведення на ньому котеджного селища...

Пухнастодубовий ліс у Вінницькому Придністров"ї

2010-07-04T01:11:00.000-07:00

В ході вивчення флори Мурафських товтр мені в 2009 р. вдалося відвідати один із лісових масивів Східного Поділля на березі Дністра. Для цього урочища в минулому наводився Дуб пухнастий. Виявилось, що у цьому лісі дійсно збереглася невелика еконіша, зайнята цим рідкісним деревом. А ще в цьому урочищі ростуть і інші рідкісні види рослин, в т. ч. - з Червоної книги України, дивовижно красива та різноманітні природа.

Восени пухнастодубові дерева не поспішають скидати листя Молода особина Дуба пухнастого Холодок кільчастий виростає до 5 - 6 м, тримаючись за стовбури чагарів і дерев Такий краєвид сміливо можна називати "Маленьким Кримом"

Попереду - нові знахідки, а дане урочище першочергово потребує заповідання.

В майбутньому постараюсь більш детально розказати про природу цього лісового масиву.

Цвітіння Горицвіту весняного на осипах

2010-07-04T00:42:00.000-07:00

Горицвіт весняний - цінна декоративна та лікарська рослина флори України. Біологія цього виду добре вивчена в усіх відношеннях.
Ми виявили ряд невідомих раніше популяцій горицвіту на півдні Вінниччини. І помітили, що на схилах, вкритих осипним карбонатним грунтом легкого складу (спостереження зроблено в межах Мурафських товтр), особини горицвіту часто розкривають перші квіти на рівні грунту, не чекаючи появи квітконосів. Останні з"являються через кілька днів, припіднімаючи перші квіти над поверхнею грунту. У рослин же з рівних місцезростань квіти розкриваються переважно на уже кількохсантиметрових квітконосах, на котрих є і перші листочки.
Звичайно, це лише невелике спостереження. А відбувається подібне затримання у розвитку зелених пагонів через рухомість грунтового шару та поступове заглиблення кореневої шийки рослини. Це явище можна розглядати як прояв пристосування до несприятливих умов існування, хоча саме на подібних схилах у долинах рік горицвіт весняний продовжує зберігатися на півдні Вінниччини.
Зазначимо,що в літературі умови існування рослин на рухомих грунтах висвітлені недостатньо, хоча тут ще можна знайти немало цікавого і нового.

Шиндер О.І. Географічне поширення та умови місцезростань Adonis vernalis L. (Ranunculaceae Juss.) на території Мурафських товтр // Інтродукція рослин. – 2008. – №3. – С. 29-33.

Жарновець уже в Національному ботанічному саду

2009-11-02T10:54:00.000-08:00

Жарновець віничковий (Sarothamnus scoparia) - чудовий чагарник із родини Бобових. Всього до роду входить близько 12 середземоморських видів. Саме цей серед них - найбільш поширений. На Україні він зрідка зустрічається в Закарпатті, Поділлі, західному Поліссі та Криму. Росте переважно на галявинах та у розріджених деревостанах, часто на піщаних грунтах. Є думка, що в Україну цей вид був занесений німецькими солдатами під час війни. Проте з часів видання 6-го тому Флори України ареал виду дещо поширився на схід. Із-за рідкісності раніше жарновець був занесений до Червоної книги РС.

Відзначається Жарновець віничковий надзвичайною декоративністю. Його пагони та молоді гілки протягом року не міняють зеленого кольору (таку особливість має ще Керрія японська з Розоцвітих) і, відповідно, листя рослини багато не потребують, тож цей чагарник чимось нагадує хвойні рослини. Одна з народних назв рослини - хвощівник - підкреслює його своєрідний вигляд. Особливо декоративний жарновець в період цвітіння в кінці весни, коли молоді пагони густо вкриваються яскраво-жовтими квітами. Рослина ніби горить, перетворена на "жар". Використання цього куща в озелененні як альттернатива хвойним - справа майбутнього.
Інші корисні властивості жарновця - придатність його для вироблення віників та лікарські якості. В Києві зрідка можна зустріти в"язки пагонів з нього на базарах.
Ще одна цікава особливість жарновця - при пошкодженні пагони виділяють слабкий але досить приємний своєріжний запах

В травні цього року мені в складі експедиції пощастило побувати в житомирських лісах під час цвітіння азалії. Лісник показав нам і дивовижну галявину на місці рубки, котра повністю заросла жарновцем.
Враження від цього відкриття були настільки великими, що зав. відділом природної флори НБС спорядив восени наступну експедицію за саджанцями жарновця.

А це та ж галявина але в кінці жовтня.

Накопані саджанці жарновцю тепер висаджено в НБС. Ця посадка виявилась однією з найпомітніших в ботсаду за останні роки - ділянка одразу змінила свій вигляд.

А на фото нижче - жарновець в околицях Качі Севастопольського округу (напевно, штучне насадження).

Спроба плагіату

2009-10-07T13:31:00.000-07:00

Дізнався сьогодні, що на теренах Юанету вже тривалий час існує повноцінний сайт Природа України. Не хочеться займатись плагіатом, тож доведеться змінити назву блогу.

Заповідна Вінниччина. Фотоетюди

2009-09-30T05:53:00.000-07:00

Протягом вегетаційного сезону 2009 р. в рамках держзамовлення проводився інвентаризаційний опис заповідних об’єктів Вінницької області. Мною виконувалось вивчення фітосозологічного складу заповідних територій: рідкісні види, рослинні угруповання, лікарські види, стан ботанічних пам"яток природи. За весну-літо відвідано багато красивих і дивовижних місць, пройдено сотні кілометрів східноподільських доріг та доріжок...

Чарівний краєвид відкривається з Бронницького парку на Дністро. На другому березі - Придністров’я. Напівгірський ландшафт місцевості нагадує Кримські краєвиди. У нас часто полюбляють порівнювати гарні урочища з Швейцарією. А я назвав би цей ландшафт Малим Кримом. Бронницький парк (він розділяє територію з дитячим санаторієм) доглянутий і приємний. Якщо в майбутньому його збагатять екзотичними видами дерев - він з успіхом претендуватиме на звання одного з кращих в області.

Урочище Княгиня в Піщанському р-ні - один з небагатьох осередків видової різноманітності в регіоні. Бурачок муровий на товтрових скелях урочища в розквіті.

Інший осередок біорізноманіття - Бритавський заказник. Зараз він входить до складу Південноподільського регіонального парку. За деякими оцінками в Бритавському лісовому масиві росте до 200 видів рослин, в т. ч. багато рідкісних. Один із них - Зозулинець шоломоносний (Orchis militaris L.).

Величезні плантації утворює в Бритавському лісництві Підсніжник звичайний.

В Бритавському лісі на самій західній точці ареалу росте і чудово почувається ряст Маршалів.

Біля Бритавки залишилось багато майже не зачеплених господарчою діяльністю лучно-степових куточків. На одному із них - росте Сон великий. В майбутньому ця ділянка стане заповідною.

Майже карпатські краєвиди утворюють прамовисні гранітні скелі з обох боків р. Мурафа в Чернівецькому р-ні. Ця територія знаходиться в заповідному режимі (заказник "Мурафа") і є теж осередком регіонального біорізноманіття.

Одне з кількох місцезростань рідкісного в області сукулента - Молодила руського.Папороті в гранітному каньйоні р. Мурафа. Багатоніжка звичайна, Пухирник ламкий, Аспленій волосовидний - всі вони рідкісні в області. А от Аспленій муровий на місцевих гранітах непомічений, хоча є досить звичайним видом вапнякових відслонень Мурафських товтр за 15-20 км на схід.

Печіночниця звичайна кольору весняного неба - досить рідкісна в області рослина. На сході вінниччини вона взагалі не трапляється.

Бруслина карликова (Euonimus nana L.) - релікт, що залишився в подільських лісах з дольодовикового теплого періоду. Це сланкий півкущик, що цвіте дуже рідко і взагалі не плодоносить. Локально продовжує вегетативно розмножуватися в тих ділянках, де залишився з давніх часів. В майбутньому завдання ботаніків - поширювати вегетативним шляхом цей півкущик на нових ділянках.

Порічки альпійські рідко можна зустріти у східноподільських лісах. Один з локалітетів знаходиться в Сестринівській дачі (Козятинський р-н).

Тут же - величезні плантації Барвінку малого, що зранку виблискує в променях ранкового сонця.

На Східному Поділлі зустрічається 5-6 видів глоду. Це небагато порівняно з числом 26 для всієї України. Але розрізнити їх з впевненістю зможе тільки спеціаліст. Глід кривочашечковий вирізняється опушеними гіпантіями (несправжні плодики), квітконіжками та краями листкової пластинки.

Величезними свічками підіймаються ввись вівкові липи та дуби в П'ятничанському лісі. Одноіменний заказник охоплює лише невелику частину цього багатого на рідкісні види масиву.

А деякі заповідні об'єкти, нажаль, виявляються сумнівними. Зокрема, навряд чи варто охороняти молоді насадження горіхів - у лісах. Горіхи, без сумніву, цінні породи, але вони заносні, кліматичні умови України часто скорочують їх вік, крім того, горіх досить легкий у культурі рід. Один із антиприкладів - пам'ятка природи "Горішина" в Вінницькому р-ні. З часу заповідання (1984 р.) на ділянці піднявся густий підріст граба, знищивши практично повністю культуру Горіха чорного.

Поруч з Вінницею можна побачити "Одинокий дуб" віком близько 500 років. Патріарх втратив багато скелетних гілок але ще живе і, будемо сподіватися, нарахує ще не одну сотню років, а може і тисячу!

Тендітно підіймається вгору ще слабке молоде суцвіття Коручки темно-червоної. Ця рослина отримала назву за антоціановий відтінок всіх частин.

Її близький родич - Коручка широколиста - значно поширеніша в лісах Східного Поділля. Цю орхідею можна зустріти практично в кожному масиві Вінниччини. На освітлених ділянках її квіти стають бурувато-пурпуровими. На багатих грунтах П'ятничанського лісу коручка широколиста досягає більше більша 1 метра в висоту.

Рідкісний для Східного Поділля дубовий ліс орляковий можна зустріти в Буго-Деснянському заказнику загальнодержавного значення.

Тут же росте костяниця - трав'янистий родич малини зі смачними і корисними плодами.

В Цибулівському лісництві (Тростянецький р-н) на території заказника "Гайдамацька балка" в загорожі вирощують вепрів.

Красивий краєвид відкривається з ботанічного урочища "Лиса гора" поблизу с. Яланець Бершадського р-ну.

З боку високі крутосхили дійсно мають вигляд окремого пагорба.

Цікаве походження назви ботанічного заказника "Курочка" в с. Збараж Козятинського р-ну. З висоти пташиного польоту викривлений ставок дійсно нагадує силует півня.

Клокичка периста - чи не єдиний вид з Червоної книги України, котрий штучно висаджують у лісництвах.

Напад лебедя на людину

2009-09-25T10:13:00.000-07:00

Лебеді - загальновизнаний символ грації і чистоти. Однак, в природі це досить сильні птахи і в разі чого можуть за себе постояти. Свідком одного з таких випадків я став 22 травня 2008 р. Ми гуляли невеликою компанією по дендропарку "Софіївка" в Умані. Раптово розпочалася злива і відвідувачі парку кинулись від дощу по схованках. Ми разом з багатьма іншими забігли під центральний Амфітеатр.
Одному з тінейджерів захотілось трішки поплавати. Він скинув мокру футболку і пірнув у Нижній ставок, де вдалині мирно плавала пара лебедів. До слова - вони тут почуваються господарями, активно харчуються з рук відвідувачів і агресивно відганяють конкурентів - інших водоплаваючих птахів.

Хлопець підплив занадто близько до них. Лебеді зайняли войовничі пози і почали голосно кричати та махати крилами. Це не зупинило сміливця і він поплив далі. Лебідь гаркнув на нього і той, зрозумівши ситуацію, розвернувся і почав гребти до берега. Лебеді пливли за ним і голосно кричали. Та коли до берега залишились лічені метри лебідь почав розганятися.

Далі відбулась 20-секундна сутичка. Лебідь клював юнакові голову, той відбивався і раз ледь не викрутив лебедю шию. Відвідувачі затамувавши подих дивилися на це з-під Амфітеатру.

Останній штрих. Поєдинок закінчився внічию. Лебеді ще довго кричали

Рідкісні види флори Мурафських товтр

2009-09-15T04:12:00.000-07:00

Clematis integrifolia - Ломиніс цілолистий (інтродукована рослина) Scilla bifolia - Проліска дволиста. Досить звичайний ранньовесняний вид. Але в окремих районах трапляється рідше від підсніжника

Scilla bifolia f. rosea - рожевоквіткова форма проліски дволистої.Crocus reticulatus - крокус сітчастий на схилах р. Вільшанка

Corydalis cava f. albiflora - білоквіткова відміна рясту порожнистого - кандидат у нові види в майбутньому

Hedera helix - Плющ звичайний. На півдні товтр йому спекотно, тож високо на дерева він не підіймається

Corydalis solida - Ряст щільний та його f. albiflora - білоквіткова форма - досить рідкісна відміна

Adonis vernalis - Горицвіт весняний. Перша квітка пробивається просто з-під грунту

Carex humilis - Осока низька. Красива ранньовесняна рослина. Її угруповання занесені до Зеленої книги України

Symphitum tauricum - Живокіст кримський. Південностепова рослина, виявлена нещодавно і на Мурафських товтрах

Iris graminea - Півники злаколисті. В Лісостепу поширений переважно у західній частині. Надзвичайно деокративний вид. Його квіти мають витончений абрикосовий аромат - один із найприємніших серед наших рослин

Ранньовесняні композиції

Hepatica nobilis - Печіночниця звичайна. Досить рідкісна лісова рослина. Через Мурафські товтри проходить південно-східна межа поширення цього виду

Amygdalis nana - Мигдаль низький. Навесні

ВосениAnemone sylvestris - Анемона лісова

Iris pseudocorus - Півники болотні (жовті)

Platanthera chlorantha - Любка зеленоквіткова. Вид з Червноної книги України

Leopoldia tenuiflora - Леопольдія тонкоцвіта

Leopoldia comosa - Леопольдія чубкувата. Обидва види ростуть в урочищі Княгиня (Піщанський р-н). Відстань між сфотографованими рослинами - не більше 50 м

Cotoneaster melanegroides - Кизильник чорноплодий. Між іншим, родич яблуні

Asplenium trichomanes - Аспленій волосовидний

Dentaria glandulosa - Зубниця залозиста

Pedicularis kaufmanii - Шолудивник Кауфмана

Рослини з Червоної книги на Мурафських товтрах

2009-09-14T04:04:00.000-07:00

Мурафські товтри (Східноподільські товтри) - один із товтрових кряжів, що пролягає від р. Рів у Жмеринському р-ні Вінницької області до с. Загнітків Кодимського р-ну Одеської області і гирла р. Кам"янка в Придністровській республіці. Це специфічне геологічне утворення Сарматського віку - залишок рифового бар"єру в теплому сарматському морі. На відміну від Західноподільських (Подільських) та Прут-Дністровських товтр, що височіють окремими горбами над навколишньою місцевістю, Мурафські товтри виходять на поверхню лише по долинах річок, тому формують менш виразний товтровий ландшафт. Однак. нещодавно, ці товтри були виділені в окремий фізико-географічний район. Щоправда, до останнього часу вони були недостатньо досліджені. В результаті наших досліджень флори Мурафських товтр (2007-2009) картина геологічних виходів їх стала більш чіткою. Але це тема окремої публікації. Флористичний покрив Мурафських товтр в результаті антропічного впливу зазнав непоправних змін, в результаті чого природна рослинність регіону залишилась переважно у вигляді умовно первинних та вторинних угруповань в залишках лісів (первинні ліси становлять за площею 7-9% території регіону) та по важкодоступних для господарської діяльності схилах долин і балок (1-2%). В цілому флора Мурафських товтр завдяки значному представленню кальцефітних видів з родини Хрестоцвитих та інших родин є специфічною, а тому достатньо чітко вираженою регіональною флорою. Раритетна її фракція є досить незначною, але включає в себе ряд видів, занесених до Червоної книги України:

Сон великий - вид з міжнародним созологічним статусом. На Мурафських товтрах виявлено кілька його місцезнаходжень в Піщанському та Томашпільському р-нах

Сон лучний - досить поширений вид у південній частині регіону.

Молочай несправжньоволохатоплодий - рідкісний ендемічний вид. В Україні відомо кілька локалітетів у Східному Поділлі та Бессарабії. Ще один локалітет виявлено нами в Піщанському р-ні

Фіалка біла - в східноподільській частині ареалу нами виявлено ще один локалітет в Піщанському р-ні

Клокичка периста - декоративний реліктовий чагарник. На Вінниччині місцеві лісництва давно використовують клокичку в лісових культурах. Ми виявили кілька популяцій виду в Піщанському та Шаргородському р-нах - як природних так і реінтродукованих. Досвід реінтродукції клокички підтверджує ідею повернення рідкісних та зникаючих видів у місця їх природного зростання

Скополія карніолійська - зрідка зустрічається в окремих лісових масивах

Ластовень російський - вид, занесений до МСОП. Ми виявили цей вид в Чернятинському парку. Це одне з найсхідніших місцезнаходжень виду в ареалі

Крокус сітчастий - досить поширений в Україні лісостеповий ранньовесняний вид. Однак у Східному Поділлі він перебуває на західній межі ареалу. Ряд нових місцезнаходжень в Крижопільському та Піщанському р-нах Вінниччини та Кодимському р-ні Одещщини, виявлені нами, значно доповнюють загальну картину поширення виду

Лілія лісова. Піщанський р-н

Тюльпан лісовий - поширений переважно на Сході України та Правобережному лісостеповому Придніпров"ї. Виявлене нами місцезнаходження в Піщанському р-ні - найбільш західне в Україні (За останніми відомостями ще один локалітет виду виявлено на Буковині). Популяція виду в комплексній пам"ятці природи займає площу близько 2 га

Підсніжник білосніжний - найбільш поширений на Мурафських товтрах вид з червоної книги України. В північній частині регіону масово зустрічається у всіх лісництвах, а в південній - в окремих кварталах грабових дібров

Цибуля ведмежа - вид, що в наступне видання ЧКУ не буде включений. На Мурафських товтрах відомо багато чисельних популяцій в північній їх частині, на межі ареалуЗозулинець обпалений - виявлено нечисельну популяцію на сухому схилі в межах заказника в Томашпільському р-ні. Стан популяції нестабільний

Гніздівка звичайна - розсіяно зустрічається в лісових масивах по всій території товтр

Пальчатокорінник м"ясочервоний - зустрічається на вологих луках в Жмеринському р-ні

Коручка темночервона - зрідка зустрічається в лісових масивах

Коручка широколиста - досить звичайний вид в лісових масивах Мурафських товтр і прилеглих регіонів

Булатка великоквіткова - вид, що раніше не наводився для Вінниччини. Відомо кілька гербарних зборів виду з території області. Нами виявлено локалітет в околицях смт. Вапнярка Томашпільського р-ну
Для території Мурафських товтр наводяться і усні вказівки та вказівки в ненауковій літературі про кілька локалітетів Черевичків зозулиних. Жоден з них нами не виявлений. Але вони вказані для великих лісових масивів без приведення квартальної прив"язки, тому питання про поширення виду в регіоні залишається відкритим. Фото взято тут
Ковила волосиста - досить поширений вид в південній частині регіону по відкритих степових ділянках

Ковила периста - відома лише з двох локалітетів на території Мурафських товтр

Флористичний жарт - знахідка популяції нарцису білого на березі р. Рів у Барському р-ні. Компактність популяції та залишки садильних ям переконливо свідчать про реінтродукційну ініціативу місцевого населення

Жовтоазалієві ліси Житомирського Полісся

2009-07-03T22:31:00.001-07:00

2009.05.25-30. науковці відділу природної флори Національного ботанічного саду спорядили експедицію на Житомирське Полісся, де вони проводили дослідження у соснових лісах жовтоазалієвих.
Азалія жовта (= Рододендрон жовтий) (Rhododendron ponticum L.) - рідкісний лісовий листопадний кущ. Поширений переважно на Кавказі та північній частині Малої Азії. Досить значні площі займає в острівному місцезнаходженні, віддаленому від Кавказького на 1000 км, що має назву "Поліський острів" (північно-східна частина Рівненської і північно-західна частина Житомирської областей. Одиничні знахідки виду відомі з Польщі та південної Білорусі.
В Поліському острові часто утворює суцільні зарості на болотистих грунтах, які в період цвітіння (травень) вкривають сосновий ліс яскраво-жовтим вогнищем, а повітря наповнюється солодким запаморочливим ароматом. Місцеві жителі майже зневажливо називають цей кущ "дряпоштаном". А між іншим, азалія жовта - корисна рослина. Це надзвичайно декоративний чагарник. У нашій флорі йому немає рівних по декоративності, тож не даремно його ввели в культуру, незважаючи на його вибагливість до вологи та грунтів. Крім того, квіти азалії жовтої використовують у парфюмерній промисловості. В минулому населення Житомирського Полісся на замовлення французьких підприємств заготовляло значні обсяги сировини азалії в природі. А ще азалія жовта - оруйна, лікарська та дубильна рослина.
Більше про корисні властивості азалії можна дізнатися тут.
Нижче розміщено фотографії Rhododendron ponticum L. з Городницького лісництва (Новоград-Волинський р-н Житомирської обл.)

Явлення образу на дереві в Крижополі - 2009.04.07

2009-06-30T16:58:00.001-07:00

В Крижополі - райцентрі Вінницької області - ввечері 2 квітня 2009 (четвер) сталося "диво" - на зрізі горіха по вулиці Халтурній (це справді назва вулиці) проявився образ, прийнятий мешканцями міста за церковноіконний святий лик.
Коротко історія така. Знаходиться старий горіх у дворі пожилої жінки. Її син восени зрізав велику всихаючу гілку, що виходила на дорогу. 2 квітня діти гралися поблизу у м"яча. М"яч упав біля горіха. Діти підбігли і побачили на зрізі малюнок. Вони розказали про це батькам. Наступного дня вже весь Крижопіль шумів про "диво". Новина швидко поширилась в інші райони, Вінницю. Почали виникати розповіді про світіння образу, про те, що незрячій жінці привидівся образ святої Марії, про вогненну кулю тощо. По першій інформації з телефону в облгазеті "33 канал" написали відповідну замітку. Щоправда, потім на місце виїхав кореспондент і наступна стаття була значно об"єктивнішою. Там же вміщено і мій короткий коментар - я якраз перебував у відрядженні на Вінниччині і приїхав подивитись на явище в той час, коли там знаходився кореспондент "33 каналу". В цей час біля дерева була черга - чоловік 25 - яка постійно змінювалась. Люди хрестилися і цілували образ. Дехто недовірливо пожимав плечами. При мені сусідка пояснювала, що нічого не світилося. Інші бабусі доводили, що світилася гілка і з неї ішли іскри вночі, і показували на ту гілку. У напрямі пальців одна з гілок дерева була перев"язана новорічним блискучим дощем. Нижче подаю фотографії з місця події.
То що ж все-таки сталося? Відповідь проста - на початку весни у дерев відбувається сокорух. Протягом зими великі зрізи на деревах можуть не підсихати повністю. Кореневий розчин протік під потужним тиском на поверхню зрізу і почав стікати по ньому вздовж річних кілець, формуючи малюнок. Правду кажучи, він дійсно нагадує людський силует. Його сформувало випадкове поєднання живих і мертвих тканин. Ліве око образу - це серцевина гілки. До речі, схожість з образом святої Марії з малюком на руках - чисто суб"єктивне рішення. Особисто для мене, атеїста, при певних ракурсах крижопольский малюнок дійсно нагадує іконний образ. Я показував його фотографії знайомим, серед них є і віруючі, - так більшість не знаходить достовірної схожості з іконним образом. Одним словом, це питання вірування і світогляду людини.

Подібне явище сталось нещодавно і в Полтавській області. Його появу висвітлило багато Інтернет-ресурсів.

А один із молодіжних сайтів подав чудову підбірку "Святой образ там, где его не ждали" з 43 фотографіями. Цікаво, що б сказали церковники після їх перегляду?

Сріблясті хмари над Києвом - 2009.06.21

2009-06-21T13:44:00.001-07:00

Сьогодні мені знову пощастило спостерігати сріблясті хмари с фотоапаратом в руках. Вони мали іншу структуру, ніж учора і займали до 40 % небесної півсфери. Максимум видимості припав на 22.30-22.45. На першій фотографії (22.17) хмари зафіксовано в середній північній частині неба. Перевагою цього спостереження є те, що вони сфотографовані майже знизу, в перпендикулярному напрямі до їх площини і добре помітна їх структура. Однак, в цій ділянці неба фони мали невисоку яскравість на фоні небесної блакиті.

Наступні фотографії - хмари над горизонтом у період максимальної яскравості.

Сріблясті хмари над Києвом - 2009.06.20

2009-06-20T13:48:00.000-07:00

Сьогодні ввечері мені пощастило спостерігати і зафіксувати над вечірнім Києвом сріблясті хмари. В 22.25 я вийшов на вулицю у напрямі магазину. За деревами появилось чисте вечірнє небо, на якому світилися ці хмари. Я одразу кинувся за фотоапаратом. В цілому спостерігав їх з 22.25 до 23.10. Фотографії робив на експозиції 2 - 13 с, світлочутливість 100 - 400. Протягом 30 хвилин структура хмар поступово змінювалася, а їх найбільш яскрава частина все більше схилялася до горизонту.
Сріблясті хмари ще не вивчене повністю явище. Їх спостерігають переважно в літні місяці в середніх широтах (45-60 град). Виникають вони у мезосфері на висотах 70-95 км. Україні своїм георозміщенням пощастило і ми теж можемо спостерігати час від часу це явище.

Гроза в Києві - 2009.06.07

2009-06-11T14:32:00.000-07:00

7 червня над Києвом розгулялася гроза. Мені вдалося сфотографувати деякі блискавки.
Фотоапарат - Олімпус SP560UZ. Експ. 15 с. Чутливість 50.

Найвищий ліс України

2009-06-10T10:29:00.000-07:00

26 травня 2009 я разом з іншими співробітниками відділу природної флори Національного ботанічного саду побував у найвищому чи принаймні одному з найвищих лісів України. Знаходиться він у Дзержинському лісництві (Новоград-Волинський р-н Житомирської обл.).
Перший ярус розрідженого деревостану складають дерева модрини європейської. Вік їх 140 і 170 років. Кілька років тому стався вітровал, котрий значно прорідив велетенські дерева. Лісничий виміряв рулеткою одне з дерев - 57 м. Можна припустити, що на разі у кварталі присутні і 60-метрові дерева. Слід за модриною підтягується і сосна (візуально - до 45 м) та дуб звичайний (до 35 м), а також інші лісові культури.
Нині у цьому кварталі створено генетичний резерват, тож він під надійною охороною!