Один із головних кроків до охорони природи - заповідання конкретних територій. Справа ця державної ваги, але часто невдячна і в багатьох випадках пробуксовує і нічим не закінчується. Проте, є непоодинокі випадки, коли місцеві громади беруть охорону природних куточків чи об'єктів у свої руки, уникаючи при цьому бюрократичних процедур офіційного заповідання.
Одна із таких територій - урочище Сонна поляна, розташоване в околицях с. Стіна Томашпільського р-ну на Вінниччині. Тут на площі кілька гектарів зростає велика кількість рідкісної рослини - сону великого. При дорозі стоїть попереджувальний щит, хоча це урочище не включене до офіційного переліку заповідних територій.
Інший приклад подібної позитивної ініціативи - оголошення заповідними кількох вікових дерев на території Національного ботанічного саду (що на Печерську). Тема старих дерев і їх заповідання нині в моді але багато їх продовжують до цього часу перебувати на межі знищення.
Яскравим прикладом екологічної ініціативи знизу є участь вінничан у догляді за мальовничими прибузькими ландшафтами Саборівського лісу. Це місце - хороший рекреаційний куточок для відпочинку і гарного проведення часу, та щей знаходиться безпосередньо поруч міста. Місцеві мешканці слідкують за чистотою території і про недопустимість її засмічення нагадують попереджувальні знаки.
