середа, 10 вересня 2014 р.

Швидке закривання суцвіть у відкасника (Carlina cirsioides)

Як і всім організмам рослинам також притаманні рухи але вони у переважаючій більшості довготривалі і непомітні за звичайних умов. Швидкі рухи - як складання листків у мімози чи рух тичинок у барбариса - рідкісні винятки у царстві флори. 
В той же час, зрідка зустрічаються випадки сповільнених але помітних рухів рослин. Один із таких - закриття кошиків у відкасника осотовидного під час дощування. В природі це захисна реакція від намочування квітів під час дощу.
Інтервал між світлинами нижче - дещо більше хвилини.


пʼятниця, 1 серпня 2014 р.

Дика орхідея в Національному ботанічному саду - Epipactis helleborine

В рамках дослідження спонтанної флори Національного ботанічного саду на його території виявлено невелику популяцію Epipactis helleborine природного походження

 
 
Як і всі дикоростучі орхідеї України коручку широколисту занесено до Червоної книги України. В Києві цей вид уже відомо в  кількох оселищах, зокрема, в Голосіївському лісі. Проте, на території Національного ботанічного саду (Печерськ) це - перший аборигенний червонокнижний вид, зростання якого підтверджено.
Особливості нововиявленої популяції є нетипові умови місцезростання - надлишок вологи навесні і пересихання з ущільненням піщаного субстрату влітку. Через це квітучі особини коручки виглядають дуже кволими - в кілька разів меншими. ніж у типових оселищах

середа, 23 липня 2014 р.

Аварії в ботаніці

Київський ботанічний сад - той, що на Печерську - розташований на крутих видубицьких пагорбах. Відособленість від центру міста і безпосередня близькість Дніпра гарантує тут свіже повітря і мінімум шуму. Проте, крутий серпантин доріг може посперечатися із ПБК, тож водії завжди мають бути обачні, щоб не зійти з дороги. 
Час від часу транспорт все ж з'їжджає в кювет

пʼятниця, 9 травня 2014 р.

Самооборона природи

Один із головних кроків до охорони природи - заповідання конкретних територій. Справа ця державної ваги, але часто невдячна і в багатьох випадках пробуксовує і нічим не закінчується. Проте, є непоодинокі випадки, коли місцеві громади беруть охорону природних куточків чи об'єктів у свої руки, уникаючи при цьому бюрократичних процедур офіційного заповідання.

Одна із таких територій - урочище Сонна поляна, розташоване в околицях с. Стіна Томашпільського р-ну на Вінниччині. Тут на площі кілька гектарів зростає велика кількість рідкісної рослини - сону великого. При дорозі стоїть попереджувальний щит, хоча це урочище не включене до офіційного переліку заповідних територій.
Інший приклад подібної позитивної ініціативи - оголошення заповідними кількох вікових дерев на території Національного ботанічного саду (що на Печерську). Тема старих дерев і їх заповідання нині в моді але багато їх продовжують до цього часу перебувати на межі знищення.
 Яскравим прикладом екологічної  ініціативи знизу є участь вінничан у догляді за мальовничими прибузькими ландшафтами Саборівського лісу. Це місце - хороший рекреаційний куточок для відпочинку і гарного проведення часу, та щей знаходиться безпосередньо поруч міста. Місцеві мешканці слідкують за чистотою території і про недопустимість її засмічення нагадують попереджувальні знаки.
 
 

вівторок, 29 квітня 2014 р.

В Національному ботанічному саду цвітуть магнолії, бузки, сакура, гіркокаштани і черемха

Кінець квітня - травень - час, коли ботанічний сад на Печерську відвідує найбільша кількість мешканців і гостей Києва. Саме в цей час у саду одночасно поєднується цвітіння бузків у найкрасивішому сиренгарії світу та екзотичних магнолій і сакур. Крім того, цвіте багато інших декоративних рослин.
 
Цього року весняне тепло наступило дуже рано, що внесло свої поправки у феноритми природи. Цвітіння більшості рослин наступило на 7 - 10 днів раніше, ніж зазвичай. 
Так, рожевоквітучі магнолії уже відцвітають.
 

  Зате, сиренгарій нині входить у апогей свого розквіту. У ньому зібрано понад 20 видів і понад100 культиварів бузку. У ботанічному саду на Печерську до цього часу зберігається найстаріший бузок України, котрому близько 100 років.
 В розпалі цвітіння сакур. Ці красивоквітучі дерева по-науковому називаються черешня дрібнозалозиста. Алеї сакур в ботанічному саду - другі за кількістю дерев у Києві (після парку Кіото)
 Букет магнолій, бузків і сакур вдало доповнюють квітучі черемхи, ...
... гіркокаштани, ...
... та яблуні Недзвецького

вівторок, 8 квітня 2014 р.

Природа і Шевченко: публікації

Ідея проведення виставки "Природа у творчості Шевченка" виявилася плідною і експонати, виставлені на ній, зацікавили багатьох відвідувачів.
Звичайно, багатьох цікавить, як можна ознайомитися із першоджерелами, в яких висвітлені ті чи інші огляди образотворчого здобутку Кобзаря. З метою популяризації натуралістичного аспекту творчості Шевченка у цьому пості зібрано кілька наукових і науково-популярних публікацій:
Берко. Ботаніко-тропеїчний аналіз поетичних творів Кобзаря Т. Шевченка
Берко. Ботанічний аспект мистецької творчості Т. Шевченка
Дорошкевич. Природа в поезії Шевченка
Левицька. Символ дерева в образотворчості Шевченка
Попов. Шевченко і Гумбольдт
Смик, Капустян, Іоніцой. Рослинний світ України у творах Тараса Шевченка. 1999.

Ці праці можна скачати одним архівом (4,7 Мб).

понеділок, 31 березня 2014 р.

Навели лад у київському Криму

В останній день березня у Національному ботанічному саду провели загальносадівський суботник. Працювали на ботаніко-географічній ділянці Крим, де прибирали сміття і виносили хмиз та сухостій у долині природного струмка Омелютинки.
 
 
 
 
 
 
 
 

 
 
 
 
 
Завдяки спільним зусиллям уже за кілька годин ділянка набула значно привабливішого вигляду. Загалом, робота пройшла у дружній і веселій атмосфері.

вівторок, 18 березня 2014 р.

Презентація Природа у творчості Шевченка

Для проведення одноіменної виставки було створено презентаційні матеріали, 
частина яких представлені нижче
 Уже висохло Аральське море, а його краєвиди у первозданному вигляді увіковічнив Т.Г.Шевченко на своїх картинах. На одному із його малюнків зображенокаспійського тигра, котрий нині уже зник.
Дивовижними і загадковими зобразив Т.Г. Шевченко гори Каратау, 
перебуваючи у геологічній розвідковій експедиції
 Священне дерево казахів у поемі та на картині руки Кобзаря - 
символ глибокого екологічного роздуму

 В ході підготовки презентацій було зроблено і відкриття. Здається, знайшовся дуб, що позував для картини Т.Шевченка "Дерево". І знаходиться він на території 
Національного ботанічного саду

 
  Черкаськими краєзнавцями знайдено і дерево, про яке Кобзар написав вірш "Тече вода з-під явора...". Неодноразово ця назва згадується у творах Т.Шевченка і ще донедавна ботаніки-шевченкознавці слідом за словниками розуміли під цією назвою клен-явір. Та чомусь ніхто не звертав уваги на те, що клен - дерево посухостійке і не росте там, де "тече вода". Але на Черкащині явором у народі називають осокір - типове дерево, що росте по долинах і вздовж річок. Якщо ж проаналізувати вірші Т.Шевченка, то складається враження, що поет під назвою "явір" згадує у різних своїх творах то одне, то інше ці дерева - залежно від поставленої мети.

 Згадує Т.Шевченко і загальновідомі красивоквітучі рослини, всіляко використовуючи їх для міфологічного і поетичного  висвітлення певних персонажів

Виставка Природа у творчості Т.Г. Шевченка

У Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАНУ відбулося урочисте відкриття виставки "Природа у творчості Т.Г. Шевченка", присвяченої 200-річчю із дня народження Кобзаря. На відкритті, що відбулося 11 березня, були присутні Заступник голови Печерської РДА А. Федоренко, Голова Президії УТОП В. Шевчук, головний редактор "Літературної України" С.Козак, дирекція Національного ботанічного саду, директор Ботанічного музею НАНУ В.Новосад, завідуючий геологічним музеєм КГРТ В. Прокопець та інші поважні гості. Проводив церемонію відкриття зав. відділу природної флори ботанічного саду В.Мельник. Для гостей було проведено концерт струнного ансамблю "Вишиванка".  

Ідея виставки - представити маловідомий для широкого загалу природничий аспект образотворчого мистецтва великого Кобзаря Т.Г. Шевченка.
 
У творах і на картинах Т.Г.Шевченка згадується понад 90 різних видів рослин - як українських, так і іноземних. Тож, значну площу експозиції займають гербарні аркуші з рослинами, представленими у віршах і повістях Кобзаря разом із відповідними цитатами.

  
Центральною частиною експозиції є презентаційні матеріали, на яких представлено різні періоди і аспекти життя і творчості Т.Шевченка, що стосуються оспівування ним природи і рослин.
 
 
 
 Не оминули на відкритті і жорстку тему ворожої окупації України російськими загарбниками. Так, на обкладинці екологічного календаря "Шевченко і природа" зображено відому картину Кобзаря "Циганка-ворожка". Її емоційний посил передається у нерішучому погляді дівчини-україни, котра ніби з надією дивиться у бік Європи, а в цей час зла циганка-росія пророкує і манить дівчину назад у царство тьми.
Не менш пророчими були і слова Кобзаря про 
"... діти молодії
Чорнилом политі,
Московською блекотою...
Заглушені!"
 Саме цими, трішки сумними нотами, і завершилась офіційна частина.

Відмітимо, що хоча виставка і не хизується розмахом, проте її експозиції привертають увагу і пропонують здійснити уявну мандрівку разом із Т. Шевченком по просторах України, степах Середньої Азії та горах Каратау, відкриваючи для себе нового, раніше невідомого Кобзаря - співця природи.
Виставка "Природа у творчості Т.Г. Шевченка" відкрита для відвідування щоденно з 10.00 до 16.00 у корпусі №6 Національного ботанічного саду. Вхід безкоштовний.